Унаслідок бойового поранення, отриманого в зоні активних бойових дій, у лікарні помер Геннадій Гаврилів — український поет, художник, дизайнер, перформер, культурний діяч та військовослужбовець Збройних Сил України.
Геник — так його знали в Івано-Франківську, в мистецькому середовищі, серед друзів. Його поезія, як і живопис, не була зручним мистецтвом. Вона рвала шаблони, обривалася на півслові, як ніби світ не встигав за його чутливістю. Він був співзасновником мистецьких ініціатив, творцем, який не лише шукав сенс, а й перетворював його на форму — чітку, виразну, свою.
Після повномасштабного вторгнення Геник мобілізувався. Не тому, що був готовий — тому, що не міг інакше. Без військового вишколу, без уявлення про зброю — він став кухарем на фронті. І навіть у цьому бачив сенс. Витонченість його душі не дозволяла йому стати “солдатом за наказом”, але він був бійцем — за своїм вибором, за правдою, яку носив у собі. Він варив їжу для побратимів, і, можливо, у цьому знаходив ту саму точку рівноваги — між страшним і людяним.
Його руки, як писав письменник Ростислав Шпук, “складаються в кулак неправильно”. І саме тому вони так майстерно тримали пензля, писали вірші, творили образи, які важко забути. Він не був “зручним” ні для армії, ні для системи, ні для побуту — але був справжнім.
Джерело: espreso