Український шеф-кухар Євген Клопотенко, відомий своєю пристрастю до відродження національної кухні, нещодавно опинився в центрі суспільної уваги через знімання різдвяного випуску шоу “Реальна історія” у Трапезній церкві Києво-Печерської лаври.
Подія викликала широкий резонанс: одні побачили у цьому відновлення традицій, інші – неприпустиме використання сакрального простору.
Що відбувалося у Лаврі?
13 грудня на YouTube-каналі журналіста Акіма Галімова вийшов епізод, присвячений 12 автентичним різдвяним стравам, які колись прикрашали святковий стіл українців. Саме архіви Києво-Печерської лаври стали місцем, де Клопотенко з командою віднайшов унікальні рецепти. Серед них – пиріжки з ікрою карася, цибулею та пшоном, а також гороховий кисіль.
“Мені важливо показати українцям наші корені, відновити ті смаки, що супроводжували наших предків під час Різдва. Лише в архівах Лаври збереглися ці рецепти, і ми вирішили відтворити справжній різдвяний стіл, таким, яким він міг бути сотні років тому”, – Євген Клопотенко пояснив свою ідею так:.
За його словами, консультації зі священнослужителями дозволили провести знімання в Трапезній палаті, що історично служила місцем трапез для духовенства.
“Ми не влаштовували шоу чи виставу, а прагнули показати культуру та історію”, – сказав шеф-кухар.
Реакція суспільства
Неоднозначність ситуації стала очевидною одразу після виходу випуску. Частина глядачів захопилася роботою Клопотенка, наголошуючи на важливості відродження національних традицій.
Натомість інші звинуватили кухаря у неповазі до святині. УПЦ МП офіційно висловила обурення, заявивши, що храм не є місцем для знімань.
“Храм – це дім Божий, місце молитви, а не сцена для шоу”, – йдеться у їхній заяві.
Також зауважили, що сучасна тенденція використання сакральних просторів для світських потреб нівелює їхню святість та відволікає від духовного життя.
У відповідь на критику Євген Клопотенко наголосив, що його наміри були щирими та культурно значущими. Він сказав, що зйомки відбувалися у співпраці зі священнослужителями і мали суто просвітницький характер.
Джерело: glavcom.ua