1 листопада, у день народження видатного українського військового та Героя України Дмитра Коцюбайла, відомого під псевдонімом “Да Вінчі”, у Донецькій області було урочисто відкрито меморіальну стелу на його честь. Ініціаторами цього пам’ятного знаку стали бійці батальйону “Вовки Да Вінчі” – бойові побратими Дмитра, які зберігають і продовжують його справу.
Стелу встановили біля в’їзду до Донецької області, символічно підкресливши, що саме тут, на Донбасі, “Да Вінчі” віддав своє життя у боротьбі з окупантом. Автором стели став український художник Саша Ком’яхов, який також створив візуальну айдентику батальйону “Вовки Да Вінчі” та бойовий шеврон підрозділу, що вручався бійцям, відданим справі захисту України.
Як відзначили побратими “Да Вінчі”, цей меморіал на рідній Донеччині має глибоке символічне значення, адже саме тут Дмитро героїчно воював проти агресора з 2014 року до своєї загибелі у 2023 році.
“Встановлення цього меморіалу — це вияв глибокої шани до його подвигу. Це місце буде нагадуванням про жертовність і силу духу тих, хто бореться за вільну Україну, та важливістю пам’ятати і вшановувати героїв, які віддали своє життя за нашу спільну свободу,” – зазначено на сторінці батальйону.
Життєвий шлях та подвиг Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське Івано-Франківської області. В дитинстві він цікавився мистецтвом і навчався на художника, але життя підготувало йому інший шлях. З початком війни у 2014 році, у віці 18 років, Дмитро залишив усе і пішов добровольцем на фронт. Під час боїв під Пісками отримав важке поранення, але після одужання повернувся до своїх побратимів, не зупинившись перед небезпекою.
До початку повномасштабного вторгнення Дмитро був добровольцем, проте згодом офіційно вступив до лав ЗСУ, де його досвід і відданість Україні стали зразком для інших. Зокрема, під час оборони Києва, він разом зі своїм підрозділом зупинив ворога, завдавши значних втрат російським військам і знищивши десятки одиниць техніки. Після цього були бої на дніпровському, херсонському напрямках, а згодом і на Луганщині, де “Да Вінчі” захищав Лисичанськ, Білогорівку та Золоте.
“Для мене незалежність — це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну”, – так Дмитро розумів свободу і національну самобутність.
За виняткову мужність і відданість державі, 30 листопада 2021 року Дмитро отримав звання Героя України. У 2022 році він став молодшим лейтенантом, але 7 березня 2023 року загинув на Бахмутському напрямку, захищаючи рідну землю.
Джерело: УКРІНФОРМ