Міністерство культури та інформаційної політики України внесло традицію дзвонарства у Львові до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Звуки львівських дзвонів знайомі мешканцям міста із дитинства. Вони є одним з головних елементів, що формують єдиний культурний та емоційний простір легендарного міста.
Дзвони у Львові – це не лише звуки міста, а і його душа. Це історія та традиції, що передаються від покоління до покоління. Мелодійні звуки сповіщають про найважливіші події в житті міста. Вони використовуються для оголошення релігійних служб, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів. Все це створило багатий репертуар, – говориться у повідомленні МКІП.
Протягом століть у місті Лева відповідальними за дзвони були дзвонарі, які зберігали у своїй пам’яті особливості дзвонарського мистецтва. Секрети та різноманітність дзвонарства майже фіксувалося в письмових документах. Зазвичай ці унікальні знання знання передавалися молодим учням особисто від майстрів. У наш час комп’ютерних технологій об’єднання львівських дзвонарів спрямовують свої зусилля збереженню та відновленню дзвонарства. Наразі, крім практичних навичок, пов’язаних з технікою та особливими методами догляду за дзвонами, у спільноті також передаються і знання, пов’язані з духовними, історичними та культурними цінностями цього мистецтва.
Однією з особливістей традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість. Адже дзвонарі, які виконують свої обов’язки у різних конфесіях, традиційно сповідують принцип рівності та формуючи толерантне середовище.